Що не можна забороняти дитині:
дев’ять акцентів для батьків

Запитувати
Дитина росте й пізнає світ, і природно, що в неї виникає багато запитань. Батьки, які втомилися після роботи, не завжди мають час і сили для спілкування з дитиною. Але час, який вони проводять разом із нею, коли відповідають на її запитання, читають і грають, дає змогу не тільки розвинути дитину, а й налагодити взаємини з нею.

Плакати
Усе, що відбувається в житті дитини, вона переживає емоційніше, ніж дорослі. Коли вона чимось засмучена, це нормально. Батьки не мають забороняти дитині плакати й соромити її за це. Натомість слід допомогти розібратися в ситуації, з’ясувати причини плачу і знайти шляхи розв’язання проблеми.

Розпоряджатися власними речами
Дитина має повне право розпоряджатися власними речами на свій розсуд, як і дорослі. Не варто її соромити за жадібність і коментувати її дії на кшталт: «Он всі сміються над тобою, яка ти жадібна».

Говорити «Ні»
Дитина — це не підлеглий, а повноправний член сім’ї. Забороняти їй відмовляти дорослим означає порушувати її особисті права й наражати на небезпеку. Батьки мають знайти спосіб домовитися з дитиною або пояснити їй, чому треба робити те, що іноді не хочеться.

Галасувати
Батьки мають дозволяти дитині наспівувати пісеньки й видавати різні звуки на вулиці. Нехай вона насолоджується дитинством.

Боятися
Дитина може злякатися лікаря, незнайомого родича чи іншої людини — це природно. Батьки мають не соромити дитину за страх, а пояснити їй, чому не слід боятися. Також важливо підтримати дитину — взяти її за руку або обійняти, щоб вона відчувала, що батьки поруч.

Мати секрети
Що доросліша дитина, то більше потребує особистого простору. Батьки мають контролювати дитину, аби вона не втрапила в біду, але потрібно поважати її особистий простір. Адже довіра дитини безцінна, і не варто ризикувати, розголошуючи дитячі секрети й читаючи особисті щоденники.

Злитися і заздрити
Дитина, як і дорослі, має право відчувати злість, заздрість тощо. Батькам слід пам’ятати про те, що сила волі в неї ще не сформована, тому й складно себе контролювати. Дорослі не мають називати негативні відчуття та емоції дитини «поганими» й забороняти їх проявляти.

Помилятися
Дитині властиво часто помилятися, але не варто її за це сварити. Будь-яка помилка — це досвід. Від того, як дорослі зреагують на помилку, залежить, стане вона для дитини позитивним життєвим уроком чи посіє страх знову помилитися.

Пам’ятку розробила Світлана Дубовик, практичний психолог.

Коментарi